Виявлення причин нетримання сечі у котів

Розуміння нетримання сечі

Нетримання сечі відрізняється від неправильного сечовипускання, коли кіт навмисно мочиться поза лотком через поведінкові чи екологічні фактори. Нетримання сечі є фізіологічною проблемою; кішка не в змозі контролювати, коли і де вона мочиться. Визнання цієї відмінності є першим кроком до ефективного вирішення проблеми. Відсутність контролю може проявлятися у вигляді стікання сечі, мокрих плям, де кішка спить, або постійно вологої області промежини.

Кілька систем повинні правильно працювати разом, щоб кішка підтримувала належний контроль над сечовипусканням. До них відносяться сечовий міхур, уретра, спинний і головний мозок. Проблеми в будь-якій із цих областей потенційно можуть призвести до нетримання. Щоб точно визначити основну причину, необхідний ретельний ветеринарний огляд.

Медичні захворювання, що призводять до нетримання

Різні захворювання можуть порушити контроль сечовипускання кота. Ці умови можуть впливати на здатність сечового міхура зберігати сечу або здатність уретри утримувати її./ Identifying and treating these underlying issues is crucial for resolving the incontinence.</p

• Інфекції сечовивідних шляхів (ІМП): інфекції можуть викликати запалення сечового міхура та уретри, що призводить до невідкладних позивів і нетримання сечі. Зазвичай причиною є бактерії.
• Камені в сечовому міхурі: камені можуть дратувати слизову оболонку сечового міхура та перешкоджати потоку сечі, спричиняючи витік. Вони можуть бути різними за розміром і складом.
• Цукровий діабет: діабет може призвести до надмірної спраги та сечовипускання, потенційно перевищуючи ємність сечового міхура. Цей стан впливає на регуляцію цукру в крові.
• Захворювання нирок: Захворювання нирок також може викликати підвищену спрагу та сечовипускання, подібно до діабету. Це погіршує здатність нирок фільтрувати відходи.
• Гіпертиреоз: цей стан, коли щитовидна залоза виробляє занадто багато гормонів, може прискорити метаболізм і призвести до частішого сечовипускання.
• Травми або захворювання спинного мозку: пошкодження спинного мозку може порушити нервові сигнали, які контролюють функцію сечового міхура. Причиною цього можуть бути травми або пухлини.
• Пухлини сечового міхура: хоча й рідко, пухлини в сечовому міхурі можуть перешкоджати його нормальній роботі та спричиняти нетримання.

Вікові фактори

З віком коти можуть відчувати зміни, які впливають на контроль сечового міхура. Ці зміни можуть бути наслідком ослаблення м’язів, зменшення ємності сечового міхура або зниження когнітивних функцій. Літні кішки більш схильні до розвитку нетримання.

• Ослаблення м’язів сфінктера: м’язи, які контролюють виділення сечі, можуть слабшати з віком, що призводить до витоку. Це схоже на вікове нетримання сечі у людей.
• Зменшення ємності сечового міхура: сечовий міхур може бути не в змозі утримувати таку кількість сечі, як раніше, що призводить до більш частого сечовипускання та потенційних нещасних випадків.
• Когнітивна дисфункція (котяча деменція): погіршення когнітивних функцій може призвести до того, що коти забувають про свої звички до лотків або втрачають усвідомлення оточення, що призводить до неадекватного сечовипускання.

Анатомічні аномалії

У деяких випадках причиною нетримання сечі можуть бути вроджені анатомічні аномалії. Це захворювання, які присутні від народження і впливають на структуру сечовивідних шляхів.

• Ектопічні сечоводи: це стан, коли сечоводи (трубки, які несуть сечу від нирок до сечового міхура) не з’єднуються з сечовим міхуром у правильному місці. Замість цього вони можуть обійти сечовий міхур і спорожнитися безпосередньо в уретру або піхву, що призводить до постійного витоку сечі.
• Патентний урахус: урахус — це трубка, яка з’єднує сечовий міхур із пупком (пупком) у плодів, що розвиваються. У нормі вона закривається до народження. Якщо він залишається відкритим (патент), сеча може витекти з пупка.

Неврологічні проблеми

Нервова система відіграє вирішальну роль у контролі функції сечового міхура. Пошкодження або дисфункція нервів, що живлять сечовий міхур і уретру, може призвести до нетримання сечі. Неврологічні проблеми можуть виникати з різних причин.

• Травма спинного мозку: травми спинного мозку можуть порушити нервові сигнали, які контролюють скорочення та розслаблення сечового міхура. Це може призвести до надмірно активного або недостатньо активного сечового міхура, обидва з яких можуть призвести до нетримання.
• Пухлини спинного мозку: пухлини, що ростуть у спинному мозку або навколо нього, можуть стискати або пошкоджувати нерви, викликаючи наслідки, подібні до травми.
• Дегенеративна мієлопатія: це прогресуюче дегенеративне захворювання спинного мозку, яке може призвести до поступової втрати контролю над сечовим міхуром.
• Пошкодження нервів внаслідок хірургічного втручання: у рідкісних випадках хірургічне втручання в області тазу може ненавмисно пошкодити нерви, які контролюють функцію сечового міхура.

Діагностика нетримання сечі

Ветеринар проведе ретельний медичний огляд і розпитає про історію хвороби вашої кішки та симптоми. Для визначення основної причини нетримання можуть знадобитися діагностичні тести. Ці тести можуть допомогти виключити різні захворювання та визначити конкретну проблему.

• Аналіз сечі: цей тест аналізує сечу на наявність ознак інфекції, запалення, кристалів або інших аномалій.
• Посів сечі: якщо є підозра на ІСШ, посів сечі може ідентифікувати конкретні бактерії, що викликають інфекцію, і визначити відповідний антибіотик.
• Аналізи крові: аналізи крові можуть оцінити функцію нирок і печінки, виявити діабет і оцінити загальний стан здоров’я.
• Рентгенівські знімки (рентгенівські знімки): рентген може допомогти візуалізувати сечовий міхур і нирки, а також визначити камені в сечовому міхурі або інші аномалії.
• Ультразвукове дослідження: ультразвукове дослідження забезпечує більш детальне зображення сечового міхура та нирок і може допомогти виявити пухлини або інші аномалії м’яких тканин.
• Неврологічний огляд: якщо є підозра на неврологічні проблеми, неврологічний огляд може оцінити функцію нерва та виявити будь-які порушення.

Варіанти лікування

Лікування нетримання сечі залежить від основної причини. Вирішення кореневої проблеми має важливе значення для вирішення проблеми нетримання. На основі поставленого діагнозу ветеринар розробить план лікування.

• Антибіотики: при ІСШ антибіотики призначають для усунення інфекції.
• Хірургічне втручання: хірургічне втручання може знадобитися для видалення каменів у сечовому міхурі, виправлення позаматкових сечоводів або видалення пухлин сечового міхура.
• Ліки: ліки можуть допомогти зміцнити м’язи сфінктера сечового міхура або розслабити сечовий міхур у випадках гіперактивного сечового міхура.
• Гормональна терапія: у деяких випадках гормональна терапія може бути використана для поліпшення контролю сечового міхура.
• Управління основними захворюваннями: лікування таких станів, як діабет або захворювання нирок, може допомогти зменшити нетримання сечі.
• Підтримуючий догляд: Сюди входить надання зручної постільної білизни, частий доступ до лотка та дотримання гігієни, щоб запобігти подразненню шкіри.

Висновок

Нетримання сечі у кішок може бути викликано різними основними причинами, починаючи від захворювань і закінчуючи віковими змінами. Розпізнавання ознак нетримання сечі та швидке звернення до ветеринара є важливими кроками для покращення здоров’я та благополуччя вашої кішки. При правильній діагностиці та лікуванні багато котів можуть відчути значне полегшення та покращити якість життя. Пам’ятайте, що раннє втручання є ключовим для ефективного лікування цього стану.