Що робити, якщо мама-кішка відмовляється від своїх годуючих кошенят?

💔 Причини відмови матері

Кілька факторів можуть сприяти тому, що мама-кішка відмовляється від своїх кошенят. Важливо підходити до ситуації з емпатією, визнаючи, що кіт діє інстинктивно або через приховані стресові фактори.

• Матері вперше: нова мати, особливо молода, може не мати необхідних материнських інстинктів або не знати, як правильно доглядати за своїми кошенятами. Вони можуть почуватися приголомшеними та не знати, що робити.
• Хвороба або біль: якщо кішка-мати хвора, відчуває біль (наприклад, від важких пологів) або страждає від такого захворювання, як мастит (запалення молочних залоз), вона може бути не в змозі або не хоче годувати своїх кошенят і доглядати за ними.
• Стрес і занепокоєння: стресове середовище, таке як гучні звуки, часті хвилювання або присутність інших тварин, може викликати занепокоєння у кішки-матері та призвести до відторгнення.
• Великий послід: Кішці-матері може бути важко забезпечити достатньо молока та уваги для дуже великого посліду, що може призвести до того, що вона знехтує деякими кошенятами або відкине їх.
• Слабкі або хворі кошенята: іноді кішка-мати інстинктивно відкидає слабких, хворих кошенят або кошенят із вродженими вадами. Це сувора реальність природи, спрямована на те, щоб максимально збільшити шанси на виживання сильнішого потомства.
• Проблеми після пологів: такі стани, як післяпологовий метрит (інфекція матки) або еклампсія (молочна лихоманка), можуть серйозно вплинути на здоров’я та поведінку кішки-матері, що призведе до відторгнення.
• Людське втручання: надмірне поводження з кошенятами, особливо в перші кілька днів, іноді може порушити зв’язок між матір’ю та кошеням і призвести до того, що мати відкине своїх дитинчат.

⚠️ Розпізнавання ознак відмови

Раннє виявлення відмови матері має вирішальне значення для втручання. Ось кілька основних ознак, на які слід звернути увагу:

• Ігнорування кошенят: Кішка-мати мало чи зовсім не цікавиться своїми кошенятами, не доглядає за ними, не годує їх і не перебуває поруч. Вона може активно їх уникати.
• Відмова від годування: Кішка-мати заважає кошенятам годувати, віддалятися або шипіти, коли вони намагаються годувати. Вона може здаватися схвильованою або відчувати дискомфорт під час спроб годування.
• Переселення кошенят: Кішка-мати неодноразово переносить кошенят із гнізда в різні місця, часто в непридатні або небезпечні місця.
• Агресія: у важких випадках кішка-мати може проявляти агресію до своїх кошенят, шипіти, бити або навіть кусати їх. Це явна ознака відторгнення і вимагає негайного втручання.
• Відсутність догляду: новонароджені кошенята покладаються на догляд матері, щоб стимулювати сечовипускання та дефекацію. Відкидаюча мати не буде виконувати цю життєво важливу функцію.
• Неможливість забезпечити тепло: кошенята не можуть регулювати температуру свого тіла протягом перших кількох тижнів. Відкидаюча мати не стане тулитися до них, щоб зігріти.

⛑️ Що робити, якщо мама-кішка відмовляється від кошенят

Якщо ви підозрюєте, що мама-кішка відмовляється від своїх кошенят, необхідно негайно вжити заходів, щоб переконатися, що кошенята вижили. Якнайшвидше проконсультуйтеся з ветеринаром, щоб отримати рекомендації та виключити будь-які основні захворювання кішки-матері.

1. Ветеринарна консультація: Першим кроком є ​​консультація ветеринара. Вони можуть оцінити стан здоров’я кішки-матері та надати пораду щодо того, чи викликана відмова медичною проблемою.
2. Забезпечте безпечне та тихе середовище: зведіть до мінімуму стрес для матері-кішки. Подбайте про те, щоб у неї було тихе, зручне та безпечне місце, подалі від заважаючих людей та інших тварин.
3. Контролюйте спроби годування: спостерігайте за поведінкою кішки-матері під час спроб годування. Якщо вона дозволяє кошенятам годувати грудьми, переконайтеся, що вони правильно засмоктуються і отримують молоко.
4. Додаткове годування: якщо кішка-мати не дає достатньо молока, вам потрібно буде додавати молочну суміш для кошенят. Може знадобитися годування з пляшечки або зонда, залежно від віку кошенят і здатності смоктати.
5. Тримайте кошенят у теплі: новонароджені кошенята дуже сприйнятливі до гіпотермії. Використовуйте грілку або пляшку з теплою водою, загорнуту в рушник, щоб зігріти їх. Уважно стежте за їхньою температурою.
6. Стимулюйте сечовипускання та дефекацію: обережно розтирайте статеві органи кошенят теплою вологою тканиною після кожного годування, щоб стимулювати сечовипускання та дефекацію, імітуючи поведінку мами-кішки.
7. Гігієна: тримайте кошенят у чистоті та сухості. Обережно протріть їх вологою тканиною, якщо вони забруднилися.
8. Відокремте, якщо необхідно: якщо кішка-мати агресивна до кошенят, негайно відокремте їх, щоб запобігти травмам. Забезпечте безпечне і тепле середовище для кошенят.
9. Виховання вручну: у випадку повної відмови вам доведеться виховувати кошенят вручну. Це передбачає цілодобовий догляд, включаючи годування, зігрівання, стимуляцію.
10. Зверніться за допомогою до досвідчених: якщо ви не маєте досвіду догляду за новонародженими кошенятами, зверніться за порадою до ветеринара, досвідченого заводчика або організації порятунку тварин.

🍼 Ручне виховання осиротілих кошенят

Виховання кошенят руками є складним, але корисним завданням. Це вимагає відданості та прискіпливої ​​уваги до деталей. Ось кілька ключових аспектів ручного виховання кошенят:

• Формула для кошенят: використовуйте наявний у продажу замінник молока для кошенят (KMR). Коров’яче молоко кошенятам не підходить.
• Графік годування: Новонароджених кошенят необхідно годувати кожні 2-3 години, цілодобово. У міру зростання частоту годування можна поступово зменшувати.
• Техніка годування: використовуйте пляшечку та соску, призначені для кошенят. Тримайте кошеня в зручному положенні та дайте йому смоктати груди у власному темпі. Уникайте нав’язування формули.
• Відрижка: відригуйте кошенят після кожного годування, як і людську дитину. Обережно поплескайте їх по спині, доки вони не випустять повітря, що затрималося.
• Тепло: підтримуйте постійну температуру в оточенні кошенят. Використовуйте грілку або інкубатор, щоб зігріти їх, особливо протягом перших кількох тижнів.
• Гігієна: тримайте кошенят у чистоті та сухості. Акуратно протирайте їх вологою серветкою після кожного годування.
• Соціалізація: поводьтеся з кошенятами ніжно та часто, щоб соціалізувати їх і допомогти їм розвинутися в добре пристосованих кішок.
• Ветеринарний догляд: регулярні ветеринарні огляди необхідні для спостереження за здоров’ям і розвитком кошенят. Вакцинація та дегельмінтизація також мають вирішальне значення.

🩺 Запобігання відмові матері

Хоча це не завжди можна запобігти, є кроки, які ви можете зробити, щоб мінімізувати ризик відмови матері:

• Забезпечте середовище без стресу: створіть спокійне й тихе середовище для вагітної кішки та її кошенят. Зведіть до мінімуму занепокоєння та переконайтеся, що вона відчуває себе в безпеці.
• Правильне харчування: годуйте вагітну кішку високоякісним раціоном, розробленим для вагітності та лактації. Це допоможе забезпечити їй необхідні поживні речовини для виробництва молока та догляду за кошенятами.
• Уникайте надмірного поводження: обмежте поводження з кошенятами, особливо в перші кілька днів. Дозвольте мамі-кішці спілкуватися зі своїми кошенятами без сторонніх втручань.
• Спостерігайте за проблемами зі здоров’ям: спостерігайте за будь-якими ознаками хвороби або болю у кішки-матері. Негайно зверніться до ветеринара, якщо помітили будь-які проблеми.
• Рання стерилізація/кастрація: стерилізація кішок запобігає небажаній вагітності та усуває ризик відмови матері в майбутніх пометах.