Які ризики використання несумісної донорської крові?

Розуміння груп крові та сумісності

Кров людини класифікується на різні групи крові на основі наявності або відсутності специфічних антигенів на поверхні еритроцитів. Дві найважливіші системи груп крові – це системи ABO і Rh. Групи крові АВО включають А, В, АВ і О, а резус-система визначає резус-позитивний або резус-негативний фактор.

Сумісність визначається збігом груп крові донора і реципієнта. Імунна система реципієнта розпізнає несумісні антигени як чужорідні, викликаючи імунну відповідь. Така відповідь може призвести до різноманітних побічних реакцій, деякі з яких можуть бути летальними. Тому перед будь-яким переливанням необхідно ретельно визначити групу крові та перехресну відповідність.

Типи трансфузійних реакцій

Реакції переливання крові можна розділити на гемолітичні та негемолітичні. Гемолітичні реакції передбачають руйнування еритроцитів, а негемолітичні – ні. Обидва типи реакцій можна додатково класифікувати на основі їх часу та тяжкості.

Гемолітичні трансфузійні реакції

Гемолітичні реакції при переливанні виникають, коли антитіла реципієнта атакують еритроцити донора. Ці реакції можуть бути гострими (виникати під час або незабаром після переливання) або відстроченими (виникати через кілька днів або тижнів).

Гостра гемолітична трансфузійна реакція (ГОГР)

AHTR — це серйозна та потенційно небезпечна для життя реакція, яка зазвичай виникає протягом кількох хвилин після початку переливання. Найчастіше це викликано несумісністю ABO. Антитіла реципієнта негайно зв’язуються з еритроцитами донора, що призводить до їх швидкого руйнування (гемолізу).

• Симптоми AHTR можуть включати лихоманку, озноб, біль у спині, біль у грудях, задишку, нудоту, блювання та темну сечу.
• У важких випадках АГТР може призвести до ниркової недостатності, дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) і смерті.
• Швидке розпізнавання та лікування мають вирішальне значення для мінімізації тяжкості АГТР.

Відстрочена реакція гемолітичної трансфузії (DHTR)

DHTR виникає через кілька днів або тижнів після переливання, часто через антитіла, які не були виявлені під час тестування перед переливанням. Ці антитіла поступово атакують перелиті еритроцити, що призводить до уповільнення швидкості гемолізу.

• Симптоми DHTR можуть включати незрозуміле зниження рівня гемоглобіну, легку жовтяницю та позитивний прямий антиглобуліновий тест (DAT).
• DHTR, як правило, менш важкий, ніж AHTR, але все одно може спричинити значну захворюваність, особливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями.

Негемолітичні трансфузійні реакції

Негемолітичні трансфузійні реакції є більш поширеними, ніж гемолітичні реакції, і не передбачають руйнування еритроцитів. Вони все ще можуть викликати значний дискомфорт і ускладнення.

Гарячкова негемолітична реакція переливання крові (FNHTR)

FNHTR характеризується лихоманкою та ознобом під час або незабаром після переливання. Це часто спричинено антитілами проти білих кров’яних тілець (лейкоцитів) або цитокінів, які накопичуються в збереженому продукті крові.

• Симптоми FNHTR включають лихоманку (підвищення на 1°C або більше), озноб, іноді головний біль і нездужання.
• Лейкоредукція перед зберіганням (видалення білих кров’яних тілець) продуктів крові значно знизила частоту FNHTR.

Алергічні трансфузійні реакції

Алергічні трансфузійні реакції викликані антитілами проти білків донорської плазми. Ці реакції можуть варіюватися від легких до важких.

• Легкі алергічні реакції можуть проявлятися у вигляді кропив’янки, свербежу та почервоніння.
• Важкі алергічні реакції (анафілаксія) можуть викликати утруднене дихання, хрипи, набряк горла та падіння артеріального тиску.
• Пацієнтам з алергічними реакціями в анамнезі може знадобитися попереднє лікування антигістамінними препаратами перед переливанням.

Гостра травма легенів, пов’язана з трансфузією (TRALI)

TRALI — це серйозне ускладнення, яке характеризується гострим респіраторним дистресом під час або протягом шести годин після переливання. Вважається, що це викликано антитілами в плазмі донора, які реагують з нейтрофілами реципієнта в легенях, що призводить до набряку легенів.

• Симптоми TRALI включають раптову появу задишки, низький рівень кисню та набряк легенів (рідина в легенях).
• TRALI може бути небезпечним для життя та потребує негайної респіраторної підтримки.

Перевантаження кровообігу, пов’язане з переливанням крові (TACO)

TACO виникає, коли швидкість переливання надто велика, або коли об’єм перелитої крові занадто великий, щоб система кровообігу пацієнта могла впоратися. Це може призвести до набряку легенів і серцевої недостатності.

• Симптоми TACO включають задишку, кашель, стиснення в грудях і підвищення артеріального тиску.
• TACO частіше зустрічається у пацієнтів із захворюваннями серця або легенів.
• Ретельний моніторинг швидкості та об’єму переливання має важливе значення для запобігання TACO.

Роль імунної системи

Імунна система відіграє центральну роль у реакціях на переливання крові. Коли переливається несумісна кров, імунна система реципієнта розпізнає чужорідні антигени на еритроцитах донора та викликає імунну відповідь. Ця реакція може включати вироблення антитіл, які зв’язуються з перелитими клітинами та руйнують їх. Тяжкість імунної відповіді залежить від кількох факторів, включаючи ступінь несумісності, імунний статус реципієнта та наявність уже існуючих антитіл.

Тестування перед трансфузією, включаючи визначення групи крові та перехресну відповідність, призначене для виявлення та запобігання цим імуноопосередкованим реакціям. Однак навіть при ретельному тестуванні деякі реакції все одно можуть виникати через рідкісні або несподівані антитіла.

Профілактичні заходи та тестування

Щоб звести до мінімуму ризики, пов’язані з переливанням несумісної крові, вживаються кілька профілактичних заходів.

• Визначення групи крові: визначення груп крові ABO та Rh як донора, так і реципієнта.
• Скринінг антитіл: виявлення будь-яких неочікуваних антитіл у крові реципієнта, які можуть реагувати з еритроцитами донора.
• Перехресне зіставлення: змішування сироватки реципієнта з еритроцитами донора для перевірки сумісності in vitro. Це остання перевірка перед переливанням.
• Лейкоредукція: видалення білих кров’яних тілець із продуктів крові для зниження ризику FNHTR.
• Ідентифікація пацієнта: забезпечення точної ідентифікації пацієнта на кожному етапі процесу переливання для запобігання помилкам.

Дотримання строгих протоколів і вказівок має важливе значення для забезпечення безпеки пацієнтів під час переливання крові. Постійний моніторинг під час і після переливання також має вирішальне значення для швидкого виявлення будь-яких побічних реакцій і лікування.